20 універсальних порад педагогу гіперактивної дитини
Гіперактивний Розлад з Дефіцитом Уваги (ГРДУ) – це поліморфний клінічний синдром, головними проявами якого є нездатність дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що виявляється моторною гіперактивністю, порушенням уваги та імпульсивністю.
1.СПІВПРАЦЮЙТЕ З БАТЬКАМИ ДИТИНИ. Якщо ви бачите труднощі
дитини, не шукайте винних. Намагайтеся налагодити контакт з батьками дитини. Спробуйте переконати їх у тому, що дитину доцільно обстежити та скеруйте до відповідних фахівців. Адже педагог може запідозрити розлад, але не поставити діагноз.
2.СПІВПРАЦЮЙТЕ З КОМАНДОЮ ФАХІВЦІВ ШКОЛИ, зверніться до
шкільного психолога та соціального педагога. Вимагайте сприяння адміністрації навчального закладу у справі допомогти в реабілітації дитини. Не бійтеся просити про допомогу. Ви навряд чи дасте раду собі самотужки, особливо, якщо у вашому класі декілька дітей з ГРДУ.
3.НАМАГАЙТЕСЯ СПРИЙМАТИ ДИТИНУ ТАКОЮ ЯК ВОНА Є.
Намагайтеся бути гнучкими. Не можливо когось повністю змінити. Саме педагог формує дитячий колектив і саме від вчителя залежить яким він буде.
4.УСВІДОМТЕ, ЩО ГРДУ НЕ Є СИНОНІМОМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО НЕДОСТАТНОСТІ.
Такі діти можуть мати будь який рівень інтелекту. Серед них зустрічається багато обдарованих дітей. Звичайно, розлад обмежує учбові досягнення, але їм також притаманна наполегливість у досягненні своїх цілей, отже, за відповідної допомоги, вони можуть досягти успіхів у багато в чому.
5.РОЗВИВАЙТЕ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ. Заохочуйте дитину бути
творчою, давайте їй роботу, яка відповідає її смакам та бажанням. По можливості зменшуйте навантаження нецікавою для дитини діяльністю.
6.ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО ЗДОРОВУ САМООЦІНКУ УЧНЯ З ГРДУ. Гіперактивні
діти, як ніхто, прагнуть миттєвих заохочень, тому хваліть їх часто, але по заслузі. Стимулюйте бажання працювати, навіть у випадках, коли результат не відповідає вашим очікуванням.
7.ЗАБЕЗПЕЧТЕ ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК У НАВЧАННІ ДИТИНИ. Діти з ГРДУ
потребують постійної уваги та зворотного зв’язку з боку дорослого, покажіть, що ви цікавитеся діяльністю дитини. Постійно давайте оцінку діям дитини, це мотивуватиме дитину до послідовної діяльності.
8.ОРГАНІЗУЙТЕ НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВІДПОВІДНИМ ЧИНОМ.
Класне середовище має бути комфортним, затишним і безпечним. Мінімізуйте сторонні подразники, посадіть дитину, по можливості, ближче до себе – це дасть вам можливість краще контролювати поведінку дитини.
9.ЗАБЕЗПЕЧТЕ ВІЗУАЛЬНІ НАГАДУВАННЯ. Оскільки таким дітям
зазвичай важко зосередитись та утримувати увагу, облаштуйте середовище таким чином, щоб скрізь були підказки та нагадування. Починаючи від правил поведінки у класі, закінчуючи наклейками на парті та записами у щоденнику про те, що і коли слід зробити.
10.БУДЬТЕ ПОСЛІДОВНІ ТА ГНУЧКІ У СВОЇХ ВИМОГАХ. Гіперактивна
дитина потребує послідовності ще гостріше, оскільки вона має схильність до неорганізованої поведінки сама по собі. Але важливою є також і гнучкість, деколи можливо зменшити навантаження та навіть проігнорувати не зовсім прийнятну поведінку в окремих випадках.
11.ЗАБЕЗПЕЧТЕ ПОСТІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК «ШКОЛА-ДІМ». Батьки допомагають
контролювати поведінку і успішність. Також домашні програми з корекції поведінки є більш дієвими, коли шкільні досягнення і невдачі отримують оцінку вдома.
12.ВИКОРИСТОВУЙТЕ ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО ПЛАНУВАННЯ І
ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ. Втримати увагу гіперактивних дітей легше, коли діяльність є цікавою для них. Тому варто протягом уроку часто змінювати види навчальної діяльності. Уникайте тривалих нудних завдань, намагайтеся здивувати, зацікавити дітей.
13.ШУКАЙТЕ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЯ.
Використовуйте інтерактивні методики, оскільки це наближує вчителя до учня, будьте артистичні, оскільки вчитель як актор, має бути популярним, улюбленим. Постарайтеся знайти індивідуальні заохочення, які будуть вагомими для кожної конкретної дитини.
14.ЗРОБІТЬ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС СТРУКТУРОВАНИМ І
ПЕРЕДБАЧУВАНИМ. Сталий режим і чітка структура заняття є необхідними при навчанні усіх, особливо дітей молодшого шкільного віку. Гіперактивні діти потребують цього гостро. Тому плануйте заняття і діяльність на уроці таким чином, щоби у дітей виробилися звички, щоб вони знали що і за чим іде.
15.НЕ ОБРАЖАЙТЕ ДІТЕЙ, НЕ НАГОЛОШУЙТЕ НА ЇХ ВІДМІННОСТЯХ.
Не показуйте, особливо при інших дітях, що та чи інша дитина має якісь обмеження, ніколи не згадуйте, що дитина страждає на поведінковий розлад. Будьте коректними і стриманими у своїй поведінці.
16.ДБАЙТЕ ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ДИТИНИ. Варто в першу чергу подбати,
про побудову гармонійних стосунків в середині дитячого колективу, тренінг відповідних соціальних навичок дитини.
17.ВИРОБЛЯЙТЕ АВТОРИТЕТНИЙ СТИЛЬ ВИКЛАДАННЯ. Намагайтеся
бути справедливим при заохоченні та «покаранні» дитини. Будьте привітними до дитини, але водночас стриманими, спокійними та послідовними.
18.ПРОВОДЬТЕ РЕГУЛЯРНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЗІ СПЕЦІАЛІСТАМИ, ЩО
ЗАДІЯНІ У ЛІКУВАННІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДИТИНИ.
19.ЗАЙМАТЕСЯ САМООСВІТОЮ. Намагайтеся бути в курсі останніх
новинок у галузі допомоги дітям з поведінковими розладами, слідкуйте за публікаціями. Не бійтеся випробовувати нові методи при навчанні дітей з ГРДУ.
20.НЕ ЧЕКАЙТЕ МИТТЄВИХ ЗМІН, РАДІЙТЕ КОЖНОМУ ДОСЯГНЕНЮ ДИТИНИ.
Будьте готові до того, що змінити неприйнятну поведінку досить складно.
Джерело: https://pirc.do.zt.ua/20-universalnyh-porad-pedagogu-giperaktyvnoyi-dytyny/
