A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Інклюзивно-ресурсний центр Володимирської міської ради

особлива дитина - особливий підхід

ОСОБЛИВА ДИТИНА - ОСОБЛИВИЙ ПІДХІД

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів. Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.

До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.

З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.

Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.

В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.

Педагоги садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан? Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.

Цим і пояснюються особливості вашої дитини. У нас особлива дитина, яка потребує особливої уваги!

Шановні батьки!

- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

- Дотримуйтеся режиму.

- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.

- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.

- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.

- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.

Прийміть до уваги такі поради:

- Любіть та оберігайте свою дитину.

- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.

- Допоможіть їй стати самою собою.

- Будьте добрим прикладом для своєї дитини.

- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.

- Не принижуйте гідності своєї дитини.

- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».

- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.

- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».

- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.

Я – особлива дитина!

Любіть мене!

Мені необхідний особливий підхід:

- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.

- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.

- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.

- До мене потрібний індивідуальний підхід.

- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.

- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.

- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.

 

Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:

- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.

- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?

- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?

- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?

- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?

- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?

- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?

- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?

- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?

- Коли закричала дитина?

- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?

- Чи могла дитина самостійно смоктати?

- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?

Батьки!

- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.

- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.

- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.

- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.

- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.

- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.

Дата: від до Скинути

Поради батькам

Поради батькам Для дітей з особливими потребами Ніколи не жалійте дитину через те,що вона не така, як усі. Даруйте дитині свою любов та увагу,однак не забувайте про інших членів родини,котрі її теж потребують. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину. Організуйте свій побут так,щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою»,відмовляючись від свого особистого життя. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів. Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє. Для гіперактивної дитини У своїх відносинах з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть його в кожному випадку, коли він цього заслужив, підкреслюйте навіть незначні успіхи. Пам’ятайте, що гіперактивні діти ігнорують догани та зауваження, але чутливі до найменшої похвали. Не вдавайтеся до фізичного покарання. Ваші стосунки з дитиною повинні грунтуватися на довірі, а не викликати страх. Дитина завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку. Спільно вирішуйте труднощі, які виникають у дитини в процесі спілкування. Частіше говоріть «так», уникайте слів « ні» і «не можна ». Доручіть дитині частину домашніх справ, які необхідно виконувати щодня ( ходити за хлібом, годувати собаку і т. д.) і ні в якому разі не виконуйте їх за нього . Заведіть щоденник самоконтролю і відзначайте в ньому разом з дитиною її успіхи вдома і в школі. Зразкові графи: виконання домашніх обов’язків, навчання в школі, виконання домашніх завдань. Введіть бальну або знакову систему винагороди ( можна кожен хороший вчинок відзначати зірочкою, а певну їх кількість винагороджувати іграшкою, солодощами або давно обіцяною поїздкою). Уникайте завищених або, навпаки, занижених вимог до дитини. Намагайтеся ставити перед ним завдання, що відповідають його здібностям. Визначте для дитини рамки поведінки – що можна і чого не можна. Вседозволеність однозначно не принесе ніякої користі. Незважаючи на наявність певних недоліків, гіперактивні діти повинні справлятися із звичайними для всіх підростаючих дітей проблемами. Ці діти не потребують того, щоб їх усували від вимог, які застосовуються до інших. Не нав’язуйте їй жорстких правил. Ваші вказівки повинні бути вказівками, а не наказами. Вимагайте виконання правил, що стосуються її безпеки і здоров’я, відносно інших не будьте настільки прискіпливі. Зухвала поведінка вашої дитини – це його спосіб привернути вашу увагу. Проводьте з ним більше часу: грайте, вчіть, як правильно спілкуватися з іншими людьми, як вести себе в громадських місцях, переходити вулицю та іншим соціальним навичкам . Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Прийом їжі, ігри, прогулянки, відхід до сну повинні відбуватися в один і той же час.Нагороджуйте дитини за його дотримання . Вдома слід створити для дитини спокійну обстановку. Ідеально було б надати йому окрему кімнату. У ній має бути мінімальна кількість предметів, які можуть відволікати, розсіювати його увагу. Колір шпалер повинен бути не яскравим, заспокійливим, перевага надається блакитному кольору. Дуже добре організувати в його кімнаті спортивний куточок (з поперечиною для підтягування, гантелі для відповідного віку, еспандери, килимок та ін.). Якщо дитині важко вчитися, не вимагайте від нього високих оцінок з усіх предметів. Достатньо мати гарні оцінки по 2-3 основним. Створіть необхідні умови для роботи. У дитини повинен бути свій куточок, під час занять на столі не повинно бути нічого, що відволікало б його увагу. Над столом не повинно бути ніяких плакатів і фотографій. Уникайте по можливості великих скупчень людей. Перебування в магазинах, на ринках і т. п. надає на дитину надмірно збудливу дію . Оберігайте дитину від перевтоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю і наростання рухової активності. Не дозволяйте йому подовгу сидіти біля телевізора. Намагайтеся, щоб дитина висипалася. Недолік сну веде до ще більшого погіршення уваги і самоконтролю. До кінця дня дитина може стати некерованою. Розвивайте у нього усвідомлене гальмування, вчіть контролювати себе. Перед тим, як щось зробити, нехай порахує від 10 до 1 . Пам’ятайте!Ваш спокій – найкращий приклад для дитини. Давайте дитині більше можливості витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі – тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття. Розвивайте гігієнічні навички, включаючи загартовування. Але не перевтомлюйте дитини. Виховуйте у дитини інтерес до якого-небудь заняття. Йому важливо відчувати себе вмілим і компетентним у галузі. Завдання батьків – знайти ті заняття, які б « вдавалися » дитині і підвищували його впевненість у собі. Вони будуть « полігоном » для вироблення стратегії успіху. Добре, якщо у вільний час дитина буде зайнята своїм хобі. Однак не слід перевантажувати дитину заняттями в різних гуртках, особливо в таких, де є значні навантаження на пам’ять і увагу, а також, якщо дитина особливої радості від цих занять не відчуває. Для дітей з СДУГ необхідні заняття фізкультурою. Найкраще для гіперактивних дітей підходять плавання, танці, айкідо, карате. Регулярні заняття сприяють поліпшенню координації рухів, дисциплінують. У дітей з СДУГ виникають труднощі при заняттях командними видами спорту (футбол, баскетбол). Небажані заняття травматичними видами спорту (бокс і т. д.). Перед тим як записати дитину в спортивну секцію, батьки повинні поговорити з тренером, розповісти йому про особливості дитини і пояснити, що їх метою є не формування майбутнього чемпіона, а виховання здорової дитини. Для дітей із труднощами у навчанні

10:19 22.03.2021

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень